COCAIN Columbia
Ало, бандиты! Ща распишу вам историю, как я залёг на кубик Рубика, а кокаин закладку нашел, так шоб было и про марихуану и всю эту вальсировку с наркотиками!
В общем, поехала я как-то раз на район, мои бро развлекались на стыке алкоголя и наркоты, и я там тоже поприсутствовать захотела. Зацепила меня братан угарный, предложил закладку новую, говорит, что настоящую, не паль. Хоть и шибко не верила я ему, но решила рискнуть, поверить на слово. Или на запах, скорее, потому что воняло оно всё равно каким-то куском отработанного масла. Ну да ладно, думаю себе, может наконец открою для себя новые грани психоделики.
Так и случилось, побежала я в кусты, настраиваюсь на приключения, как вдруг резко меня начинает вливать в три ручья. Сначала мир начал размываться перед моими глазами, а потом прям таки всё стало цветным и магическим. Будто я попала в мир, где все нарисовано кубиками, да еще и перевернутыми, чтобы собрать их, нужно было настоящую мудрость поискать.
И тут, в этом нереальном мире, я решила собрать свой кубик Рубика. Ну ладно, я была так настроена, что думала, что соберу его за минуту, даже не сомневалась! Взяла кубик в руки и начала вертеть его, как будто это мой талисман, моё руководство к долгожданной победе.
Честно говоря, в процессе сборки я поняла, что задача оказалась значительно сложнее, чем казалась на первый взгляд. Куда только вести эту клетку, как её повернуть таким образом, чтобы она встала на свое место? Я крутила, переворачивала, любила кубик, ненавидела кубик, но никак не могла понять, как всё собрать воедино. Уже секунды превратились в минуты, а кубик так и оставался расплющенным, ни одной сторонки не было собрано.
В это время братан, который мне закладку ту подкинул, решил меня поиздеваться и показал мне интернет-видео, где паренек собирал кубик Рубика за считанные секунды. Определенно это было пинком под зад, чтобы я ускорила свои движения и смогла похвастаться своими способностями. Но, похоже, гениальность в мозгу моем не всплыла, и я все так же тупила перед этими маленькими квадратиками.
Ну и, конечно же, амфетамин, который ложила в себя на скорую руку, только усугубил ситуацию. Я вообще потеряла ощущение времени и не заметила, как из минуты сборки кубика стало больше полутора часов. Убивалась я, убивалась сильно, чтобы хоть как-то передвинуться с мертвой точки, но ничего не вышло.
Когда-то в конце концов я решила, что кубик Рубика - это не моё, ведь я и так достаточно запуталась в своих мыслях. Сдалась я, отложила этот неразрешимый головоломку и пошла облаками уноситься. Я уже не знала, где находилась, где окно, выход, люди. Я была в мире совершенно иных красок и звуков, куда меня занесло после вливания того "кубикового" дурмана.
Ну а про кокаин закладки могу сказать, что он меня просто довел до легкого психоза. Боже мой, какие галлюцинации! Я думала, что состязаюсь с живыми кубиками, что они прямо из этих маленьких кубиков Рубика превращаются в огромные, живые и цветные! Это было что-то нереальное, что-то, о чем впору снимать фильмы ужасов.
В общем, братва, вот такая у меня была история с кокаином и кубиком Рубика. Хотя, если честно, я даже не уверена, что это был кубик Рубика, а не какая-нибудь бошечка, что дают на марихуане, или даже не лсд, то есть кислота. В общем, понимаете о чем я. Жуйте всегда только настоящие закладки, не подделку, алкоголь пейте умееренно, а вот наркотики лучше не трогайте, раз знаете таких неуёмных наркоманов, как я!
Ок, содом и гомора, пора мне закругляться. Надеюсь, моя история про кубик Рубика и кокаин закладку вам понравилась в полной мере! До новых встреч, друзья!
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
